Вітаю Вас Гость | RSS

Освіта Оржиччини

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 119
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Профспілкове життя


Підвели підсумки робіт


Цими днями відбулось підсумкове засідання за круглим столом голів профкомів освітянських профспілкових організацій. Воно було присвячене оцінці роботи профспілок за рік, що минає, перспективам наступної робити профспілкових організацій. Обрані лідери, отримавши довіру людей, мають бути виразниками і захисниками кожного члена трудового колективу. Саме про це йшла мова.

Зі слів начальника відділу освіти райдержадміністрації Наталії Іванівни Стасенко, як привітала учасників зібрання профспілка все більше стає потрібною, її авторитет більш вагомим, форми роботи – більш різноманітні і цікаві. Наталія Іванівна наголосила на ролі профкому у вирішенні багатьох проблем педколективу, закликала до ще більш справедливих підходів у проведенні атестації, тарифікації, вивчення системи роботи педагога, запровадження передових педагогічних технологій, боротьби із зрівнялівкою.

Під час засідання круглого столу його учасників познайомили із цікавими презентаціями цієї багатогранної діяльності голови профкомів Оржицької ЗОШ ім. І. Я. Франка Федорова Людмила  Григорівна та Чайківщинської ЗОШ Слинько Ніна Василівна.

Про мотивацію членства у профспілці, захист людей праці, особливості індивідуальної роботи говорила одна з досвідчених голів профкомів, керівник профспілки Новооржицької ЗОШ Яременко Ірина Володимирівна.

А вчителька Чевельчанської ЗОШ Шупортяк Віта Миколаївна – молода, але виважена, авторитетна і справедлива закликала колег до вміння вислухати і почути кожного, зреагувати і допомогти, знайти найбільш розумне вирішення людської проблеми.

Голови профкомів Великоселецької і Воронинцівської шкіл Степаненко Тетяна Олександрівна і Дузькрятченко Лідія Василівна із вдячністю розповідали про співпрацю із місцевими господарствами та їх керівниками Столиком Володимиром Сергійовичем, Савлучинським Михайлом Олексійовичем і Бондаренком Миколою Івановичем, які і словом і ділом допомагають на місцях, знаходять можливість віддячити освітянам за їх працю, участь у громадському житті села.

Володимир Іванович Смик, голова профкому Плехівської ЗОШ говорив про взаємодію зі спонсорами, налагодження тісних зв’язків для більш повного забезпечення життєдіяльності освітніх закладів.

Голови профкомів дошкільних закладів з Куйбишева і Лазірок Минка Оксана Василівна і Пурденко Юлія Миколаївна висловили побажання про надання більш кваліфікованої юридичної допомоги.

Учасники профспілкового зібрання відповіли на питання анкети голови профкому, запропонували цікаві нові форми роботи. Того дня прозвучало чимало слушних думок щодо активізації профспілкової роботи, її удосконалення. Було досягнуто домовленості на проведення нових перспективних справ у наступному році.

Учасників круглого столу привітали дитячі художні самодіяльні митці Оржицького будинку дитячої та юнацької творчості, подарували чудові вокальні та хореографічні номери.

Кращим профактивістам було вручено за їх роботу грамоти, грошові подарунки, квіти.


14 грудня 2012 р.


Завітайте в Прикарпаття


Цього року наше професійне свято — День працівників освіти, яке відзначається у жовтні, ми вирішили провести у подорожах, екскурсіях, зустрічах із цікавими людьми. Працівники шкіл, дошкільних та позашкільних закладів стільки побачили, почули, подорожуючи цілим колективом, настільки збагатились новими знаннями, враженнями, відчули радість пізнання, що більшого годі й бажати.

Ми поїздили по Україні, познайомились з історичними пам'ятками, природними багатствами, геніальними творіннями нашого народу. Педагоги побували на батьківщині славетного земляка М. В. Гоголя, познайомились зі столицею українського гончарства Опішним, були учасниками осіннього рандеву у Миргороді, відвідали перлину паркового мистецтва Софіївку на Черкащині, любувались красою Олександрійського парку у Білій Церкві. Багато вражень і спогадів залишилось від поїздок на Тернопільщину і до міста Київ.

А днями велика група освітян повернулась із триденної подорожі по Карпатах.

Захвату і емоціям не було меж. Ось як відгукується про побачене у карпатському краї Вчителька Староіржавецької ЗОШ Тамара Іванівна Куць:


Завітайте у Прикарпаття, завітайте, люди добрі,

Завше будуть раді вам.

Хлібом-сіллю вас зустрінуть, файну пісню заспівають

В шану нашим світлим дням.


Ми мали змогу переконатись у цьому. Говорять, що, краще один раз побачити, ніж сім разів почути. Та все ж не можна не поділитися враженнями, що переповнюють душу. Три чудові осінні сонячні дні провели ми у гостинному Прикарпатському краї. Перший же погляд на гори, полонини, гірські річки – і відразу неймовірна гордість : яка ж гарна, велична і неосяжна наша Україна!

У перший день подорожі ми мали змогу відвідати давні українські міста-фортеці, оплот земель українських : Кам’янець-Подільський та Хотин. У місто Кам’янець, яке називають «перлиною на камені», закохуються усі, хто хоч раз його відвідав. Тут природа і хист зодчих створили неповторний єдиний ансамбль стрімких круч-берегів та фортечних мурів. Нас зачарувала незвична архітектура у поєднанні стилів заходу і сходу, де мінарет і костьол, ратуша і православна церква стоять поруч; де кожен камінь береже відгомін далекої історії і де кожна вулиця – це історія, де кожен будинок - пам’ятка архітектури. Це місто, гідне од і пісень, овіяне легендами і переказами, місто, у якому знято багато відомих фільмів і де сьогодні є 177 пам’яток архітектури. Із захопленням ми поринули в історію Старого міста, де збереглися зразки культур різних народів (українців, поляків, вірмен, турків і росіян) та релігій (православної, католицької, іудейської, мусульманської). Милувалися іконами, вітражами, фресками Кафедрального костьолу св. Петра і Павла, церкви св. Миколи; відвідали монастирські комплекси 15-18 ст. Домініканів, Францисканів. Усі були вражені красою і незвичністю ландшафту каньйону р. Смотрич («Культурний ландшафт каньйону» визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО). Далі по Замковому мосту (ІІ ст.) ми піднялися до Старої фортеці, що стала візитною карткою Кам’янця-Подільського, його символом. Тут геть усе дихає історією, вас проймає гордий дух українського народу, дух його захисників ( тут був колись ув’язнений легендарний Устим Кармелюк ).

А якого ж справжнього українця не вразить Хотинська фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка… Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького. Із цікавістю і захопленням ходили ми фортечними мурами, оглядали давні укріплення, любувалися величністю річки Дністер, що гордо несе свої води під древніми укріпленнями Хотинської фортеці.


Величні гори і стрімкі річки,

Могутність Кам’янця і міць Хотина,

Кармелюка і Довбуша стежки –

Усе це наша рідна Україна.

Нестримні води Тиси і Прута,

На полонині осені багаття.

Ця істина незаперечна і проста :

Хто тут побув – той закохався в Прикарпаття.


Любі друзі, не втрачайте можливість побувати у мальовничих куточках нашої Батьківщини. Бо все ж таки – краще один раз побачити!

Зі слів директора Онішківської школи Валерія Миколайовича Нестеренко Другий день нашої подорожі дав можливість відчути неперевершену красу Карпатського краю. Учасники подорожі розділилися на дві групи: одні вирушили підкорювати найвищу вершину України Говерлу, інші побували на Буковелі, Яблуницькому перевалі (найвищому в Україні), побачили дивовижний гірський водоспад, відвідали географічний центр Європи, який знаходиться на Рахівщині поблизу села Ділового Закарпатської області.. Стела і геодезичний знак символізують географічний центр Європи, який був визначений у 1887 році віденськими вченими Австро-Угорської імперії.

Ливнем приємних почуттів наповнює душу райський куточок Буковель – найбільший і найсучасніший гірсько-лижний курорт в Україні. Знаходиться він у підніжжя гори Буковель, поблизу села Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, на висоті 900 метрів над рівнем моря. 52 кілометри лижних трас з’єднані між собою шістнадцятьма підвісними канатними підйомниками. Одним з них наша група піднялася на гору Буковель. Звідки ми мали можливість милуватися піднебесними вершинами Карпатських гір, Говерлою, оповитою хмарами. Підйом і спуск канатною дорогою залишив незабутні враження. Здається, що ти пливеш у повітрі, а під тобою розкинулися океан смарагдових схилів, дивовижних будівель.

Важко передати словами всю красу побаченого. Розкішні картини природи, повітря настояне на живиці та запашних травах – все це вражає своєю неповторністю. Тут ніби всі турботи буденного життя зникають у забуття. Недаремно говорять, що той, хто хоч раз побував у цьому чудовому краї, вже не зможе звільнитися з полону приємних вражень.

Ольга Олександрівна Савенко вчителька Лазірківської школиіз захопленням розповіла про враження від взяття висоти — скель Довбуша, які ми подолали третього дня нашої подорожі, не зважаючи також на трудність сходження до вершини. Призом для всіх нас були унікальні знімки, панорами містечка Яремче, свіже карпатське повітря, яке ми вдихали з насолодою на повні груди.

Легенда про знаменитого опришка Олексу Довбуша навіяли авторці такі поетичні рядки:

Величні скелі і ліси

Смерек Карпатських і ялин

Відвідали нарешті й ми,

Відчули дух отих билин.


Опришків славнії діла

Нам надавали більше сил,

А стежка вище все вела:

До скелі Довбуша, де він


Колись бував і клятву дав

Боротися за свій народ.

За це нічого він не мав,

Не домагався нагород.


Єдиним щастям же була

Марічки вірная любов.

До неї стежка пролягла

До Дзвінки тут Олекса йшов...


Цього ж дня 14 жовтня, у день Покрови Святої Богородиці — одного із найбільш пошанованих свят в Україні, ми відвідали святе місце не тільки Західної України, а й усієї нашої Батьківщини та православного світу — Почаївську Лавру.

Душа переповнюється від побаченого в цій обителі благочестя і подвижництва, перлині християнської віри, де відчуваєш Божу благодать. Ми любувалися красивими зображеннями святих, розписами на стінах, насолоджувалися атмосферою спокою та умиротворіння слухаючи святкову вечірню службу. Справжнім сплеском емоцій було і купання у джерелі Святої Анни, про незвичайні цілющі властивості якого ходять легенди.

Цей християнський обряд додав сил і бадьорості багатьом учасникам поїздки, хто насмілився купатись при температурі +7 градусів.

Всього словами не передати, та щоб відчути незабутні враження, потрібно самому відвідати і побачити ці місця, сприйняти їх душею. Після всього сказаного хочу лише додати: Побувайте в Прикарпатті!


Ми підкорили Говерлу


Ось як пишуть про свої враження учасники сходження на Говерлу вчителі Зарізької школи подружжя Світлана та Сергій Єменки

Хребет Чорногора є головним ландшафтної складової та популярним екскурсійним об’єктом Українських Карпат, який відвідують тисячі туристів, альпіністів і вчених з багатьох країн світу. Говерла – найвища вершина Українських Карпат, висота 2060,8 м. знаходиться у Рухівському районі на межі Івано-Франківської  та Закарпатської областей на масиві Чорногора. Окрім Говерли, тут знаходяться ще чотири вершини, висота яких перевищує 2000 метрів – Чорна Гора (2028 м.), Петрос (2020 м.), Гутин Томнатик (2013 м.), Ребра (2002 м.).

Говерла (2061 м.) – у перекладі з мадярської «сніжна гора» - знаходиться на південному сході Закарпатської області. Є декілька маршрутів підйому на Говерлу – з території Закарпатської та Івано-Франківської областей. Найпопулярніший маршрут починається від турбази «Заросляк». Саме від цієї турбази 13 жовтня група освітян Оржиччини у кількості 21 учасника здійснила сходження на гору Говерла. На вершину прокладено два маршрути. Один із них більш крутий, його довжина – 3,7 км; другий довший і пологіший – 4,3 км. Обидві стежки широкі, добре помітні, маршрути марковані. У сприятливу погоду підйом на Говерлу займає 2,5-3 години. Ми подолали цей шлях за 4 години. Отримали «бонус» - екскурсію до водоспаду «Гук». Милувалися красою річки Прут.

Вершина Говерли є невеликим пласким майданчиком, з якого відкривається надзвичайної краси панорама. Звідси добре видно гірські селища, озера, струмочки і стежки, які віялом збігають з гір і губляться десь у лілистих схилах.

А неповторне поєднання зелених і синіх відтінків віддалених вершин Карпатських хребтів назавжди залишаться в пам’яті всіх тих, хто побували тут.

Погода сприяла нам. Дуже цікаво спостерігати як змінюється погода з підйомом на вершину. Рослинність зустрічається більш низькоросла, дерева змінюються на чагарники, а ближче до вершини росте тільки трава (тут можна побачити едельвейси). На галявинах дуже багато ягід: брусниця, суниця, чорниця і малина. Наш провідник Андрій показав нам справжнє диво – «червону руту».

Один за одним макш-кидок – і ми на галявині, яка поросла кущами ялівцю і чорниці. Звідси відкривається прекрасний вид на навколишні долини та гору Петрос. Невелике плато виводить на досить крутий кам’янистий підйом, біля якого б’є джерело. Потім вас зустрічає безіменна вершина (її висота близько 1850 м.). За нею – невеликий спуск. Ми бачили де бере початок річка Прут.

Ми підкорили Говерлу! Величезна радість і гордість переповнила серця! У піднесеному настрої всі заспівали Гімн України. А групи туристів, що підходили пізніше нас, теж підхоплювали, вітали, раділи разом із нами. Р. Емерсон колись казав: «Ніщо велике ніколи не було досягнуте без ентузіазму». Ось такі ентузіасти – освітяни Оржиччини!

Спуск – шляхом підйому. Одразу приємна новина від провідника Андрія: зворотний шлях долається набагато легше і швидше. Не зважаючи на втому, ми не поспішали знову в осінь, бо на вершині лежав перший сніг. Як же не взяти до рук білосніжну грудочку зими. І ми, як діти, грали в сніжки, спускалися мов на лижах, по засніженій траві і підбадьорювали туристів з інших областей, які втрачали надію дійти до кінця.

Повернувшись додому, прочитали на одному із вебсайтів відгук: «Враження незабутні, краєвиди чудові, туристи привітні – думаю ще раз зійти іншим маршрутом. Українці, хто не був на вершині Говерли, той не бачив усієї краси нашої землі!». Готові підписатися під кожним словом. Цілі досягає той, хто її має. І ми своєї цілі досягли. Чого і вам бажаємо.






15.11.2012 р.


Підсумовуємо літнє оздоровлення освітян


Цьогорічна оздоровча кампанія серед працівників навчальних закладів пройшла, як завжди, організовано і вдало.

Райком профспілки, знаючи уподобання освітян, знову запропонував відпочинок біля Чорного моря у Криму. Нашим педагогам вже полюбились Міжводне на західному узбережжі кримського півострова, і, звичайно ж, бухта Весела неподалік від Судака, де розташована освітянська база відпочинку, вже знайомі з минулих років. Кримські неповторні краєвиди, гори, в які закохуєшся раз і назавжди, цілюще повітря і море, якому немає кінця приваблюють нас щороку. Тому все більше бажаючих відвідати влітку цей казковий край під час відпустки.

Два комфортабельні автобуси ледь вмістили наших відпочивальників, які налічували більше ста осіб. А це педагогічні сім’ї, мами з дітками, дружні компанії колег, друзів, студентська молодь. Під час відпочинку всі познайомились і подружились, а ще домовились їхати і наступного літа у такому ж складі.

Наша газета вже розповідала детально про відпочинок у Міжводному та у бухті Веселій. Не менш цікаво було і цього літа. А ще додались нові враження від поїздок та екскурсій по південному узбережжю до Коктебелю, Судака, Нового Світу, відвідання дельфінарію, де побачили на які-таки дива здатні ці морські чудо-тварини!

Але найбільше захоплення було від піших екскурсій у горах. Почуття захвату і подиву викликали у кожного, хто пішов у цю чудесну вранішню подорож. Незабутні скелі, ущелини і підйоми, грот Голіцина, Царський пляж! Який красивий наш Крим і його природа!

Кожному працівнику галузі та їх неповнолітнім дітям наша профспілка здешевила вартість путівки на 200 гривень. А всього із профбюджету було виділено 15 тисяч гривень. Окремим учасникам (членам сімей, які працюють в інших сферах) це зробили їхні профкоми. Назвемо їх і подякуємо за співпрацю, це: профспілка працівників держустанов, культури і РГП ПАТ "Лубни-Газ” (голови О. В. Звіздай, Т. М. Федоренко, А. І. Карась).

За добру організацію літнього оздоровлення дякуємо головам профкомів Чевельчанської, Тарасенквської, Круподеринської, Хорошківської, Воронинцівської, Оржицької, Куйбишевської, Савинської шкіл, Оржицького д/з, райво (голови профкомів Шупортяк В. М., Головко Ю. А., Яненко С. В., Федорова Л. Г., Солошенко Л. М., Власова Т. О., Щербановська Н. В., Бутурлим В. А., Кривобок С. В., Дузькрятченко Л. В.).

насамкінець вітаю всіх із початком навчального року і бажаю простих людських радостей, добра від людей та успіхів у праці. Хай літо завжди гріє приємними спогадами.

Г. Ф. Євтушенко, голова райкому профспілки працівників освіти











Спортивно-мистецьке свято працівників освіти «Водограй», присвячене «Євро - 2012»


































Доброго вам дня!

 

Вам випала нагода познайомитись з роботою, планами, та їх здійсненням районної профспілкової  організації Оржицького краю.

Вона налічує 800 освітян, які працюють у школах та дошкільних і позашкільних закладах району, об’єднаних у 27 первинних організацій.

Трудові колективи засвідчили свою довіру і повагу кращим активістам, обравши їх головами профкомів, яких ви бачите на фото.

 


 

Саме вони є виразниками і захисниками законних прав та інтересів працівників освітніх закладів. В будь-яку хвилину ви можете звернутись до них за допомогою, порадою, підтримкою. Наше профспілкове життя різноманітне і цікаве. Воно включає в собі різні аспекти діяльності, та всі вони направлені для досягнення цілей в інтересах людей. Дбаючи про гідний рівень життя найманих працівників, профспілки використовують свої права, розвивають соціальний діалог, тим самим підвищують свою роль.

Профспілки вносять у життя колективів навчальних закладів радість спілкування, новизну, зацікавленість. Саме таким змістом наповнені освітянські профспілкові заходи, вони зміцнюють дружбу, розкривають нові сторони життя, допомагають вирішити проблеми.

Хочеться поділитись планами на 2012 рік. Попереду у нас щорічний наймасовіший захід, який цього року ми присвячуємо чемпіонату Європи з футболу «Євро - 2012». Це спортивно-мистецьке свято освітян «Водограй». Ми будемо його проводити на початку червня цього року у селі Тарасівка на березі мальовничої річки Сула. Учасники (а їх планується зібрати близько 300 членів нашої профспілки) зможуть взяти участь у футбольному турнірі, спортивно-розважальних естафетах та пісенному вернісажі назустріч «Євро – 2012». Запевняємо, що буде дуже весело, адже досвід проведення таких свят у нас є. Буде розіграно кубок районної державної адміністрації, переможцям буде вручено грамоти і сюрпризи. І, звичайно, яке ж свято на березі річки без смачної юшки! Приїздіть, будемо раді гостям!

Такі зустрічі незабутні і налаштовують на позитив.

У липні цього року ми готуємось оздоровити 100 освітян (разом з дітьми та членами їх сімей) на березі Чорного моря у Міжводному та на освітянській базі відпочинку у бухті Веселе неподалік міста Судак.

Осінні місяці будуть зайняті участю та підведенням підсумків в огляді-конкурсі на кращу профспілкову організацію.

Заплановані також зустрічі за круглим столом, навчання профактиву, ділові зібрання. Любимо екскурсійні поїздки до міст України, де ми ще не бували. А там і Новий рік, новорічні свята і подарунки.

Ось далеко не все, що хочемо провести, щоб життя було насиченим і цікавим. До зустрічі!

Голова райому освітянської профспілки Євтушенко Г. Ф.

Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz